Доменне ім'я та торгова марка в Україні

По-перше, зазначимо, що термін «доменне ім'я» має чітке визначення у Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»: доменне ім'я – ім'я, яке використовується для адресації комп'ютерів та ресурсів в Інтернеті.
Також зазначений закон у ст.16 визначив, що використанням знака (торгова марка) визнається «застосування його в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах».
Також закон зазначає, що знак / торгова марка визнається використаним, якщо він застосований у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торгової марки лише окремими елементами, якщо це не змінює загалом відмітності знака.
В Інтернет існує єдина система доменних імен, за допомогою якої користувачі можуть звертатися до існуючого інформаційного ресурсу та комп'ютерних систем, використовуючи як адресу останніх відповідні доменні імена.

Домен, ТМ та бізнес.

На даний момент практично кожна організація, що поважає себе, має або прагне мати свій сайт в Інтернет з власним доменним ім'ям. Технічно адреса є значення, які складаються з декількох частин, званих доменами і розділених точками. Вони мають вигляд domain3.domain2.domain1., де значення domain1, domain2 і domain3 - домени першого, другого, третього рівнів відповідно. І складаються з букв латинського алфавіту, цифр і символу "-" (дефіс).
Особливістю українського домену стало те, що реєстрація українського домену верхнього рівня робить необхідною реєстрацію торгової марки. Реєстрація торгової марки для домену UA стала в Україні великим бізнесом.
Найстарішим, найбільш пріоритетним доменом вважається домен першого рівня, що знаходиться в доменному імені праворуч, далі праворуч ліворуч пріоритет доменів падає, і, дійсно, кількість доменів у доменні імені (його «довжина») залежить від волевиявлення та технічних можливостей власника інформаційного або ресурсу системи. Важливо відзначити, що система адресації за допомогою доменних імен є вторинною по відношенню до так званої системи цифрових IP-адрес (виду adcd, де a, b, c, d - числа від 0 до 255), яка служить для індивідуалізації комп'ютерів, що функціонують в Інтернеті . Система доменних імен організована для того, щоб користувачам в Інтернеті було зручніше використовувати таку адресу, а не послідовність цифр.
Технічно система доменних імен підтримується системою так званих DNS-серверів (DNS - Domaіn Name System), який за допомогою спеціальних баз даних доменних імен автоматично перетворять доменну адресу на цифрову IP-адресу системи, що підтримує відповідний інформаційний ресурс1.
Доменна система, що існує в Інтернеті, організована таким чином, щоб забезпечити унікальність кожного доменного імені, тобто не можуть існувати два ідентичні доменні імена з однаковою кількістю збігаються доменів. Це дозволяє за допомогою одного доменного імені однозначно адресуватися до конкретного інформаційного ресурсу, за яким це ім'я закріплено.

Доменная стратегія української влади.

У листі № 16-12/2080 Державного департаменту інтелектуальної власності від 24.06.2003 «Про участь у Громадській наглядовій раді» на ім'я Директора Інтернет Асоціації України (ІнАУ) зазначено, що питання розвитку українського Інтернет і, зокрема, адміністрування домену UA дуже актуальний. Також у листі зазначено, що сьогодні перед Державним департаментом інтелектуальної власності як урядовим органом державного управління стоїть завдання формування системи державного захисту виняткових прав на об'єкти інтелектуальної власності в Інтернеті.
Наразі зроблено перші практичні кроки до законодавчого регулювання цієї проблеми. Зокрема, Верховною Радою України прийнято Закон України від 22.05.2003 № 850-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» (далі – Закон), згідно з яким вносяться зміни до низки законодавчих актів України щодо використання об'єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет.
Згідно з цим Законом використанням винаходу, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, знаків для товарів та послуг визнається також їх використання в Інтернеті. Використання знака для товарів та послуг вважається і використання доменних імен тотожних або подібних до знаків до ступеня змішування.
Таким чином, вже зараз законодавче визначено, що неправомірне використання об'єктів інтелектуальної власності в Інтернет є порушенням прав власників виняткових прав на ці об'єкти.

Торгова марка в доменному імені

Зазначимо, що якщо поставити як умову збереження існуючої системи засобів індивідуалізації та системи доменної адресації, можна запропонувати такі принципи вирішення багатьох спірних питань, пов'язаних із доменними іменами:
Підставою для ухвалення рішення про примусову передачу права використання доменного імені іншій особі має бути наявність принаймні однієї з таких умов:
1 - Авторське право. Доменне ім'я є результатом творчої діяльності і охороняється авторським правом. Так, найменування «Kodak», яке є штучно створеним словом, має ознаки результату творчої діяльності, тому власник майнових авторських прав на його використання може претендувати на передачу йому права користування відповідним ім'ям домену і без додаткових посилань на будь-які інші обставини (наявність зареєстрованої торгової марки, фірмового найменування тощо). У разі реєстрації такого об'єкта, права на яке є наприклад у україномовному написанні, але доменне ім'я зареєстроване на латиниці, існують деякі підстави для вимоги, принаймні, про припинення його використання через порушення авторського права на переклад згідно із законом «Про авторське право та суміжні правах».
2 - Несумлінна конкуренція. Може мати місце факт введення в оману користувачів Інтернету або недобросовісної конкуренції. Поняття недобросовісної конкуренції використовується у міжнародних угодах, присвячених охороні інтелектуальної власності та активно використовується закордонними власниками прав під час вирішення спорів у сфері підприємницької діяльності. Подібний підхід цілком застосовний і під час розгляду справи про доменні імена. При цьому слід розширити сферу застосування норм про недобросовісну конкуренцію, не обмежуючи її відносинами, пов'язаними із здійсненням підприємницької діяльності. Пропонується у необхідних випадках застосовувати за аналогією норми про недопущення (припинення) недобросовісної конкуренції до відносин, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності. Так, при вирішенні питань, пов'язаних із співвідношенням права користування доменом та права на комерційне (фірмове) найменування (420 ЦК України) слід виходити з того, чи має місце введення в оману щодо належності відповідного засобу індивідуалізації, або інших ознак суб'єкта права на комерційне (фірмове) ) найменування.

Проблемні питання домену та торгової марки

3.1. Право на ім'я. Неурегульованим питанням, наприклад, є питання зареєстрованого доменного імені прізвище відомого в Україні особи.UA, хоча може мати місце введення в оману користувачів Інтернету, які очікують знайти за цією адресою інформацію про відому в Україні особистість. Можливість примусової передачі раніше зареєстрованого однофамільцем доменного імені «прізвище відомої в Україні особи.UA» відповідної відомої особи має залежати від змісту веб-сайту (характеру відповідної інформації). Якщо зміст веб-сайту не має відношення до відомої в Україні особи, підстав для примусової передачі права на використання доменного імені «прізвище відомої в Україні особи.UA», на наш погляд, немає. Якщо однофамілець або третя особа розмістив на сайті інформацію, що має відношення до відомої в Україні особи, в наявності може мати місце факт введення в оману користувачів Інтернету та право на використання доменного імені може бути примусово передано у розпорядження відомій в Україні особі.
3.2. Введення в оману щодо виробника. Аналогічно, якщо припустити, що хтось зареєстрував домен «PEGAS.UA». І нехай навіть адреса збігається із відомою торговою маркою. Але ця адреса не має ознак використання об'єкта прав третьої особи: авторського права, торгової марки, комерційного (фірмового) найменування і т.п. А далі власник «PEGAS.UA» наповнює відповідний веб-сайт таким змістом, який не має відношення до підприємницької діяльності. Отже, відсутня можливість введення користувачів Інтернету в оману щодо підприємницької діяльності власника прав на відповідне позначення. І тоді право на використання такого доменного імені може стати предметом поступки за згодою сторін, але не примусового відчуження прав. І зовсім інший випадок, коли зміст сайту має відношення до підприємницької діяльності (наприклад, на сайті рекламуються або продаються будь-які товари або послуги) та використання доменного імені здатне ввести в оману користувачів Інтернет. А вже в цьому випадку правовласник може вимагати передачі йому прав на домен.

© Ігор Кондратюк, 2003


Читати про домени та торговельні марки:

Домен - це що? Стаття розповість про домени.
Що таке хостинг? Простою мовою про хостинг.
Домени верхнього рівня. Стаття про міжнародні домени. • Порядок реєстрації домену загального користування. Як отримати домен? • Реєстрація національних доменів. Кожна країна має домен.
Домен SU. СРСР згинув, а домен, який позначав СРСР, - залишився і живе.
Доменне ім'я та торгова марка. Домен та торгова марка - конфлікт інтересів.



Замовити домен ua